В неділю 15 жовтня в урочищі «Смільниця» с. Терло відбувся поминальний захід приурочений 65- річниці примусового переселення населення відомого під назвою «Акція -51» нині неіснуючого села Смільниця.
Події сумнозвісної «Акції-51», під час якої уряди Польщі та СССР востаннє обмінялись територіями, а понад 30 тис. бойків тодішньої Дрогобицької області назавжди покинули рідні стріхи, тривалий час замовчувались. Гострим болем в серці вимушених переселенців відгукуються слова про те, що виїжджали добровільно, під музику. Свідки ж депортації згадують, що плач і лемент «добровольців» глушив звук потяга, голосіння при прощанні з домівками мешканців одних сіл чули жителі всіх довколишніх поселень, згадують, як перед від’їздом цілували кожен куточок в хаті та землю біля порога.
Як влучно відзначила в одній зі своїх поезій ровесниця останньої депортації Лілія Онишко:
Життя країни – це історія,
Її кордони – то вже географія,
Коли міняється країни територія,
Міняється в людини біографія.
Так, зміна кордону різко змінила долі тисяч, десятки сіл назавжди зникли з карт, та живуть в пам’яті тих, хто там народився та їх нащадків. Як пам’ятають свою малу Батьківщину, своє колись квітуче село Смільницю, на спомин про яке збереглась лише назва, частина кладовища та дзвіниця, колишні її мешканці, а нині жителі с. Острів Сокальського району. Цієї неділі вони мали змогу помолитись на відновлених могилах захоронених тут родичів, познайомити з рідним серцю куточком своїх дітей та онуків. Молодь ж відкрила для себе ще одну сторінку історії свого народу, почувши її з вуст не лише дослідників, а й безпосередніх учасників.
Захід відбувся за активної підтримки Старосамбірської районної ради, а передувала йому довготривала кропітка робота з відновлення надгробків, встановлення пам’ятного Хреста, перекриття дзвіниці та благоустрою прилеглої території за участю багатьох небайдужих.
Як зазначила Тетяна ТЕРЛЕЦЬКА, голова Старосамбірської районної ради, робилось це з метою збереження пам’яті для прийдешніх поколінь, для того, щоб нащадки тих, хто колись змушені були покинути назавжди рідні стріхи мали куди прийти на землі їх предків, до витоків свого роду, згадати своє коріння, помолитись за тих, кого давно нема, але чия кров тече у жилах, чиє прізвище передається з покоління в покоління. Бо для кожного важливо знати, хто він є і звідки прийшов.
Учнівський та педагогічний колектив Терлівської ЗСШ вітали на рідних теренах єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української Греко-Католицької Церкви Григорія, делегацію з Сокальщини та отця Андрія ТИМЧИКА, делегацію Українського Католицького Університету та ректора отця Богдана ПРАХА, делегацію Національного університету «Львівська політехніка»,
завідувача сектору фондів Львівської Національної галереї мистецтв та представника фонду збереження сакральної спадщини Наталію ФІЛЕВИЧ, українського етнографа, журналіста, публіциста та громадського діяча, автора книги “Акція-51” Наталію КЛЯШТОРНУ, директора ТОВ “Еко-Оптіма” Максима Козицького та інших гостей.
Різнобарвний букет емоцій від почутого й побаченого, сльози і радість понесли з собою учасники цього заходу, щоб поділитись з іншими.