17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.  Ніби буденне свято, але криється в ньому раціональне використання земель. Це питання на даний час залишається актуальним і водночас дуже проблематичним. Як відомо, впровадження заходів щодо водогосподарського будівництва,контроль  за меліоративними системами осушених земель, застосування більш досконалої техніки і технології, нових форм господарської  і фінансової діяльності здійснює обласне виробниче управління водного господарства  та його підрозділи на місцях. Для цього, зрозуміло,  потрібні відповідні кошти  та матеріально-технічна база. На жаль, останнім часом значно погіршилось фінансування експлуатаційних заходів з державного та місцевого бюджетів, а тим більше, за рахунок коштів господарств. Це негативно позначається на технічному стані меліоративних систем, водоповітряному режимі осушних земель, підготовці грунту , строках сівби, якості насіння, внесенні добрив, застосуванні засобів захисту рослин від шкідників і хвороб,урожайності сільгоспкультур.

         У зв»язку з прогресуючим погіршенням властивостей грунту назріла потреба в організації систематичних  спостережень за ними, тобто в функціонуванні служби моніторингу. Відсутність таких спостережень може призвести до незворотніх процесів руйнування грунтового покриву, що згодом потребуватиме величезних коштів і часу на його відновлення.

         Серед земель району є значні території  з несприятливим, а місцями і критичним станом грунтового покриву. Йдеться, зокрема, про  переосушені території, де спостерігається значне  пониження критичного рівня грунтових вод, а також території, на яких практично не працює  меліоративна сітка та осушені ділянки, де різко погіршились як фізичні, так і агрохімічні властивості грунтів.

         Тому на даний час необхідна реалізація моніторингу земельних ресурсів, яка визначається не лише одержанням інформації  про сучасний стан  земельних ресурсів, а обумовлюється важливістю  суттєвого   підвищення їх продуктивності шляхом відтворення та  підвищення родючості грунтів, збільшення віддачі  від  вкладених в землеробство коштів, зростання урожайності сільськогосподарських культур, отримання сільгосппродукції високої якості.